Алена .Васильевна

Заместитель начальника отдела

использования документов,

 информации и внешних связей

Как подтвердить право граждан на земельный участок?

В связи с проведением приватизации и переоформлением земельных участков в Государственный архив обращаются граждане, которым необходимы правовые документы на индивидуальные земельные участки и домостроения, расположенные в городе Одессе и Одесской области.

Зачастую, обращаясь к нам, граждане не знают, какой именно архивный документ им необходим, поэтому остановимся на этом вопросе подробнее.

Самый востребованный документ - это решения Горисполкома и райисполкомов города Одессы и области об отводе земельных участков гражданам под индивидуальное жилое строительство. Именно этим правовым актом устанавливается площадь земельного участка, отведенного под строительство будущему застройщику (см. приложение №1).

Если заявитель знает номер решения и дату его принятия, то проблем с его поиском не возникает. В случае, если эти данные не известны заявителю или утеряны,   необходимо собрать следующие сведения:

- каким исполкомом принималось решение

- номер решения и дата;

- фамилию, имя и отчество застройщика

- адрес земельного участка ( по состоянию на момент отвода ).

Если у вас имеется вышеперечисленное, то вероятность выявления необходимого архивного документа значительно возрастёт.

Внимательно изучите уже имеющиеся у Вас документы по Вашему земельному участку и домостроению. Часто в старых домовых книгах, договорах на право застройки, планах земельного участка, и др. уже зафиксированы номер и дата необходимого Вам решения.

Следующий правовой документ - это договора на право застройки, которые удостоверяются нотариальными конторами (подробнее мы раскроем его содержание в следующей статье)

            По окончанию строительства Государственной комиссией составляется Акт о приёмке в эксплуатацию оконченного строительством жилого индивидуального дома и признаётся право собственности за гражданами. Данный Акт также утверждается решением Райисполкома.

В помощь заявителям мы приводим сведения о хранящихся в Госархиве Одесской области фондах исполкомов в городе Одессе - областного, городского и районных городских, с указанием хронологических рамок содержащихся в них документов:

Одесский облисполком   - 1932-1937, 1939-1998

Одесский горисполком – 1922-1935, 1937, 1939-1941, 1944-1970.

Райисполкомы города Одессы:

- Воднотранспортный – 1939-1941, 1944-1958.

- Жовтневый ( до 1961г.-  Сталинский ) – 1929-1934, 1944-1970.

- Ильичёвский – 1929-1930, 1944-1970.

- Киевский – 1963-1965.

- Ленинский – 1925-1930, 1934, 1944-1970.

- Приморский (до 1958 г.-  Ворошиловский ) – 1944-1960.

          Документы указанных организаций (кроме облисполкома) за последующие годы хранятся в Департаменте архивного дела и делопроизводства Одесского городского совета (ул. Столбовая, 17, тел.721-14-09, начальник Департамента – Хитрова Лидия Николаевна).

Наши рекомендации гражданам, обращающимся в архив: если у Вас не имеется никаких сведений на домостроение, рекомендуем обратиться в следующие государственные организации:

- Межгородское бюро технической инвентаризации (МБТИ) (ул.. Троицкая, 25), где должны храниться пакеты документов на домостроение, а именно: номер решения горисполкома (райисполкома), число и год,  на чьё имя был выделен земельный участок, либо номер строительного квартала по обмеру земли.

- Управление архитектуры и градостроительства Одесского Горисполкома (ул.Гоголя,10), где имеются планы земельных участков.

Маковецкая Светлана Александровна,

в едущий специалист отдела

использования, информации

Архивные справки о подтверждении трудового стажа и заработной платы

К категории запросов социально-правового характера относятся запросы о подтверждении трудового стажа и размера заработной платы. При обращении в архив (лично или по почте) заявитель должен предоставить ксерокопию трудовой книжки с записью о работе на предприятий за необходимый период.

При отсутствии у заявителя трудовой книжки ему предоставляется возможность выявлять сведения о его работе по документам архива в читальном зале самостоятельно.

В архивную справку о подтверждении трудового стажа включаются данные только за то время, за которое имеются сведения в документах архива. При этом приводится точное, в соответствии с документами, название должности, которую занимал гражданин, и период его работы в этой должности.

Имеющиеся в личных делах листки по учету кадров, анкеты, автобиографии, собственноручно составленные гражданином, на которых отсутствуют отметки о проверке имеющихся в них сведений на основании представленных подлинных документов или справок, не могут служить основанием для выдачи архивных справок о трудовом стаже. При необходимости содержащиеся в них сведения письменно сообщаются гражданину. В качестве документов, подтверждающих трудовой стаж, для составления справки при отсутствии приказов по кадровым вопросам (по личному составу) используются приказы по основной деятельности, лицевые счета, расчетные книжки, учетные и отчетные карточки членов КПСС и ВЛКСМ (при наличии отметок о выплате членских взносов с заработной платы или стипендии).

В справку для назначения или пересчета пенсии включаются сведения в порядке, определяемом Главным управлением пенсионного фонда Украины в Одесской области, осуществляющим пенсионное обеспечение граждан.

Размер заработной платы указывается в справке в денежных единицах указанных в документе. Пересчет заработной платы на современную денежную единицу сотрудниками архива не осуществляется. Данные приводятся помесячно за каждый год, без суммирования в пределах года. Расчет среднемесячного и среднегодового заработка архивом не производится.

При отсутствии документов о заработной плате должностной оклад может быть установлен на основании штатного расписания организации за соответствующий период, другие выплаты - на основании приказов по кадровым вопросам или по основной деятельности.

Алексєєва В.Ю., Деречина В.П.

Нові надходження: УСБУ передає Держархіву області архівні справи на реабілітованих. Чи будуть вони відкриті суспільству?

У 2007 р. українська і міжнародна громадськість вшановувала пам'ять жертв і потерпілих від політичних репресій тоталітарного режиму, пік яких припав на 1937 рік. Мільйони безвинних людей зазнали переслідувань за свою політичну діяльність, висловлювання та релігійні переконання. Масові репресії сталінського режиму згубили мільйони невинних людей і сьогодні все людство засуджує такі дії і висловлює співчуття жертвам необґрунтованих репресій, їх рідним і близьким. Для відновлення справедливості, усунення наслідків свавілля і порушень громадянських прав 17 квітня 1991 р. було прийнято Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», який ліквідує наслідки беззаконня, допущені до громадян України, поновлює їх права. 

Реабілітація жертв політичних репресій відбувалася у декілька етапів. Після прийняття вищезазначеного Закону процес реабілітації швидшав і набув послідовність. Згідно з законом за безпосередньою участю співробітників СБУ до 2001 р. було реабілітовано 248 тис. 810 чоловік. Всього, за архівними матеріалами СБ України, реабілітовано 740 тис. 120 репресованих.

Необхідно декілька слів сказати про склад цих архівних матеріалів. В 1954 р. на підставі наказу Голови КДБ при РМ СРСР в архівах органів КДБ було створено фонд кримінальних справ на осіб, яких було знято з оперативно-довідкового обліку в інформаційних центрах МВС. До складу фонду було включено документи, які підтверджували закінчення справи: постанови прокурору чи слідчого про припинення справи; вирок суду чи військового трибуналу про виправдання притягнутого до кримінальної відповідальності особи; постанови суду чи військового трибуналу про припинення справи по реабілітовуючим підставам, а саме – відсутність складу злочину, відсутність звинувачення, відсутність злочинного діяння, відсутність події злочину.

У зв’язку з адміністративно-територіальним розподілом та прийняттям інструкції про порядок зберігання кримінальних справ, в 1961 р. значну кількість документів припиненого фонду було передано до територіальних архівів органів КДБ України і КДБ СРСР.

Продовження формування фонду припинених кримінальних справ проводилось на підставі Наказу Президії Верховної Ради СРСР від 16.01.1989 р. «Про додаткові заходи по встановленню справедливості у відношенні жертв політичних репресій, мав шиї місце в період 30-40 і початку 50-х рр.», Наказу Президента СРСР від 13.08.1990 р. «Про встановлення прав всіх жертв політичних репресій 20 – 50 рр.» та Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 17.04.1991 р.

В 1991 р., згідно Наказу Президії Верховної Ради України № 1525-ХІІ від 9 вересня 1991 р., було прийнято рішення про передачу  до державних архівів фондів фільтраційних справ та трофейних матеріалів, перероблених кримінальних справ, ухвали по яких були винесені позасудовими органами (1929 р. – Особова нарада при відділах ДПУ-НКВС, 1935 р. – трійки НКВС-УНКВС. Обидва органи мали право розглядати кримінальні справи і приймати рішення про страту). Архівні кримінальні справи, ухвали по яким приймались судовими органами, згідно рішення колегії Головного архівного Управління при Кабінеті Міністрів України від 22 вересня 1998 р. залишені  на постійному зберігання в галузевому державному архіві СБУ.

В 1997 р. почалась передача цих документів до Державного архіву Одеської області. По фонду «Управління Служби безпеки України в Одеській області» Р-8065 було обліковано 27 533 справи трофейно-фільтраційних матеріалів за 1941-1946 рр., 77 200 карток картотеки на осіб фільтраційних справ і на колишніх військовополонених жителів м. Одеси і Одеської області, які А протягом 2006 - 2007 рр. на державне зберігання прийнято 4 188  кримінальних справ за 1927 – 2006 рр., рішення по яким виносились позасудовими органами.

Вже з початку 2007 р. до архіву звертались сини і онуки колишніх репресованих. Згідно законодавства, після представлення документальних доказів спорідненості, їм було видано справи їх рідних для ознайомлення. Також продовжується робота над проектами «Мартиролог», «Реабілітовані історією» і «Повернені імена» (Л. В. Ковальчук)

Сьогодні проблеми вивчення історичного минулого українського народу на підставі цих документів перебуває у центрі уваги Президента України. Про що свідчать укази Президента від 11 липня 2005 р. № 1087 "Про додаткові заходи щодо увічнення пам'яті жертв політичних репресій та голодоморів в Україні" і від 4 листопада 2005 р. № 1544 "Про вшанування жертв та постраждалих від голодоморів в Україні". Серед інших заходів ці акти містять доручення СБУ та Держкомархіву надавати всіляке сприяння представникам громадських організацій, наукових установ та організацій, ученим у доступі в установленому порядку до відповідних архівних документів, а також доручають СБУ опрацювати питання спрощення порядку доступу до зазначених архівних документів та у разі потреби внести пропозиції щодо необхідних змін до законодавства. Але, як відповів Г.В. Боряк  на запитання керівника і головного редактора Чернівецького обласного відділення пошуково-видавничого агентства "Книга Пам'яті України" Фостію І. П. 18.01.2006 р. про порядок доступу до документів репресованих, «що існуючий сьогодні порядок доступу до архівних документів потребує вдосконалення, і насамперед в частині забезпечення узгодження прав та інтересів людини і суспільства на пізнання минулого з іншими конституційними правами особи. Невизначеність і суперечливість деяких правових норм з цих питань ускладнює прийняття правильних рішень працівниками архівних установ у деяких конкретних випадках. Проте розв'язання цієї проблеми, на наше переконання, можливе лише шляхом удосконалення законодавства. Слід також зважувати, що на архівістів покладена відповідальність за дотримання норм законодавства, спрямованих на захист інформації про особу (персональних даних)» (18.01.2006 р.)

На підтвердження цих слів наводимо декілька прикладів:

1. ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про тлумачення Закону України
"Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні»:

15.                        Реабілітовані або за їх згодою чи в разі їх смерті близькі родичі мають право знайомитись з матеріалами закритих провадженням кримінальних та адміністративних справ і одержувати копії документів непроцесуального характеру. Знайомитися з такими справами вони можуть тільки в разі, якщо в них немає даних, які можуть негативно вплинути на гідність, законні права та інтереси як самих потерпілих, їх рідних, так і інших громадян (Голова Верховної Ради України І. Плющ, м. Київ, 24 грудня 1993 року, № 3812-XII)

2. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ІНФОРМАЦІЮ:

Стаття 23. Інформація про особу - Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.

Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

Кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Інформація про особу охороняється Законом. ( Офіційне тлумачення до статті 23 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 5-зп ( v005p710-97 ) від 30.10.97)

Стаття 31. Доступ громадян до інформації про них - Громадяни мають право: знати у період збирання інформації, які відомості про них і з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються; доступу до інформації про них, заперечувати її правильність, повноту, доречність тощо.

Державні органи та організації, органи місцевого і регіонального самоврядування, інформаційні системи яких вміщують інформацію про громадян, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом, а також вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому доступу до неї. У разі порушень цих вимог Закон гарантує захист громадян від завданої їм шкоди використанням такої інформації.

Забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними органами, організаціями і посадовими особами.

Всі організації, які збирають інформацію про громадян, повинні до початку роботи з нею здійснити у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку державну реєстрацію відповідних баз даних.

Необхідна кількість даних про громадян, яку можна одержати законним шляхом, має бути максимально обмеженою і може використовуватися лише для законно встановленої мети.

Стаття 37. Документи та інформація, що не підлягають наданню для ознайомлення за запитами

Не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі:

конфіденційну інформацію;

інформацію, що стосується особистого життя громадян.

3. З А К О Н   У К Р А Ї Н И «Про Національний архівний фонд і архівні установи»

Стаття 27. Обмеження доступу до документів Національного архівного фонду в державних архівних установах - Доступ до документів Національного архівного фонду, зміст яких зачіпає законні права та інтереси громадян, здійснюється з дозволу цих громадян або їх законних представників.

На закінчення, хочеться надіятись, що законодавство і доступ до документів реабілітованих буде приведено у відповідність і робітникам державних архівів не треба буде відповідати за порушення статей законів, перелічених вище.

С.А.Желясков,

 заступник начальника відділу використання документів,

                                                                 інформації і зовнішніх зв’язків

Стіл довідок інформує

Останнім часом на роботу столу довідок суттєво вплинули три значних події в діяльності архіву. З 16 жовтня, після більш ніж дворічної перерви поновив прийом громадян стіл довідок корпусу № 1 по вул. Жуковського, 18. Ця подія значно полегшила роботу. В першу чергу, різко зменшилась кількість непрофільних запитів. Також правильність написання заяв і повнота даних про документ, якого потребує замовник, за допомогою консультативної діяльності співробітників столу довідок, дають змогу якісно і в більш стислі строки виконувати запити громадян і юридичних осіб. Звертаємо увагу колег і відвідувачів, що прийом громадян столом довідок у корпусі №1 по вул. Жуковського, 18 поновлено у старому режимі:  понеділок, середа і п’ятниця з 9.00 до 13.00.

Завершилось передавання 128 фондів документів з особового складу ліквідованих та реорганізованих підприємств, закладів і організацій м.Одеси з корпусу № 2 по вул.Пироговській, 29 до трудового архіву Департаменту архівної справи і діловодства Одеської міської ради по вул. Стовбовій, 17. Ця довгоочікувана подія значно звільнила бюджет робочого часу співробітників столу довідок і відділу використання документів, інформації і зовнішніх зв’язків в цілому для вдосконалення науково-довідкового апарату, більш якісного і оперативного виконання тематичних і інших категорій соціально-правових запитів, покращення організації обслуговування  дослідників у читальному залі корпусу № 2. Після передавання документів з особового складу до трудового архіву міської ради також зменшилась кількість заяв про підтвердження трудового стажу і заробітної плати у столі довідок корпусу № 1 по вул. Жуковського, 18.

І, нарешті, почалось і продовжується надходження документів з відділів реєстрації актів цивільного стану області. Так, до корпусу № 1 по вул. Жуковського, 18 архівом ввідділу РАЦС Одеського обласного управління юстиції по вул. Дерибасівській, 12 повністю передано документи відділів РАЦС м. Одеси за 1923-1933 рр. Співробітниками  корпусу № 2 по вул. Пироговській, 29 продовжується прийом документів з відділів РАЦС області, які передають на постійне зберігання метричні книги дореволюційного періоду і книги реєстрації актів цивільного стану за період початку 20-х до початку 30-х років по області і місту.

На жаль, відділи РАЦС області передають документи за різний період часу, що створює незручності у отриманні інформації для співробітників столу довідок і громадян, які потребують цих даних.

Звертаємо увагу колег і дослідників, що на території південних районів Одеської області (у минулому – Ізмаїльська область і Бессарабія), у зв’язку з приєднанням даної території до складу Румунії у 1918-1940 рр., церковна реєстрація народження, смерті, шлюбу і розлучення продовжувалась румунською мовою. Тож метричні книги за цей період часу написані  румунською.

Необхідно відзначити, з причини того, що далеко не всі райони області передали вказані документи і у зв’язку з неодноразовими територіально-адміністративними реорганізаціями, перейменуваннями населених пунктів, з усіма документами, що надходять з відділів РАЦС дореволюційного і радянського періодів, нелегко працювати. Тому для якісного і оперативного виконання заяв, просимо відвідувачів, за можливістю, повідомляти точні дані про місце реєстрації актів цивільного стану, про перейменування населених пунктів, районів і територіально-адміністративні зміни.